eng | ukr 
   
   
   
   
   
   
     
 
Головна
  Концерти
Оркестр
Історія оркестру
  Дискографія
  Фотогалерея
  Преса
  Партнери
  Гостьова книга
  Контакти
 
 
 
 
 

 

  Диригенти, солісти

Середа, 12 грудня 2012 року

ПРОГРАМА:

І відділ
В.А. МОЦАРТ – Увертюра до опери «Чарівна флейта»
Р.ШТРАУС – Концерт для валторни з оркестром мі бемоль мажор, тв. 11
ЛЕОПОЛЬД МОЦАРТ – Концерт для альпійського рогу з оркестром

IІ відділ
Р.ШТРАУС – Альпійська симфонія, тв.64

ЕРВЕ ЖУЛЕН
ЕРВЕ ЖУЛЕН

У 20 років Ерве Жулен став Першим валторністом Філармонійного оркестру радіо Франції, а через десять років - Національного симфонічного оркестру Франції. З 2003 року він – головний валторніст Симфонічного оркестру Артуро Тосканіні, який очолює Лорін Маазель. Він також грав як головний валторніст з Нью-Йоркським філармонійним оркестром, оркестром Академії Санта Чечілія у Римі, Камерним оркестром імені Г.Малера, оркестром Театру Ла Скала, Симфонічним оркестром Стокгольмського радіо, Берлінським симфонічним оркестром, Камерним оркестром Європи та іншими.

Ерве Жулен виступав як соліст більш ніж зі 100 різними оркестрами, виконуючи концерти Гайдна, Моцарта, Шумана, Вебера, Сен-Санса, Штрауса, Бріттена. Він мав багато виступів як камерний виконавець, співпрацюючи з Вадимом Рєпіним, Гідоном Кремером, Борисом Бєлкіним, Мішелем Дальберто, Наталією Гутман, Борисом Березовським, Полем Тортельєром та іншими. Записав понад 20 компакт-дисків.

Протягом 1994-1998 років Ерве Жулен викладав у Французькій національній вищій консерваторії . Нині він дає майстер-класи у Франції, Бразилії, Іспанії, Португалії, Чехії, Канаді, Ірландії, Люксембурзі, Італії, Англії.


КИРИЛО КАРАБИЦЬ
КИРИЛО КАРАБИЦЬ

Кирило Карабиць – один з найяскравіших представників молодого покоління диригентів України. Головний диригент Борнмутського симфонічного оркестру (Велика Британія) і диригент Національної опери України.

Музичну освіту отримав в Національній музичній академії України імені П.І. Чайковського (клас професорів Романа Кофмана і Левка Венедиктова) і у Віденській академії музики (клас професора Уроша Лайовіца). Додаткову освіту отримав на курсах диригентів в Академії імені Баха в Штуттгарті (Німеччина) і був запрошений диригентом-асистентом на фестиваль «Sewanee Music Festival» у США, відвідував міжнародні майстер-класи диригентів «Мануель де Фалья» у Гранаді (Іспанія), де працював із професором Хері Крістоферсом і ансамблем «Шістнадцять».

Кирило Карабиць дебютував, як диригент, у 19 років з Національним ансамблем солістів «Київська камерата», де працював чотири роки. Він – постійний диригент Міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест», Міжнародного конкурсу юних піаністів пам’яті Володимира Горовиця в Україні.

З 1998 по 2000 рік працював диригентом-асистентом Будапештського фестивального оркестру (музичний директор – Іван Фішер, Угорщина) разом із всесвітньо відомими музикантами, серед яких: Ієгуді Менухін, Рудольф Баршай, Пінкас Штайнберг, Хайнц Холлігер та багато інших.

З 2002 по 2005 рік після перемоги за конкурсом, був призначений диригентом Філармонічного оркестру французького радіо.

Останнім часом Кирило Карабиць виступав з багатьма оркестрами світу: Лондонський філармонічний оркестр і Королівський симфонічний оркестр (Велика Британія), Симфонічні оркестри Сан-Франциско і Лос-Анджелеса (США), Берлінський симфонічний оркестр, оркестр Франкфуртського радіо, Філармонічний оркестр міста Токіо (Японія), оркестр Сіднейської філармонії (Австралія), Національний симфонічний оркестр Бразилії (у місті Сан Паоло), Ліонський симфонічний оркестр (Франція), симфонічний оркестр міста Ставангер (Норвегія), «Молода німецька філармонія», філармонічний оркестр міста Тампере (Фінляндія), Гайдн-Оркестр міста Больцано (Італія), оркестр міста Люцерн (Швейцарія), оркестр Латвійської філармонії та багатьма іншими.

Кирило Карабиць проявив себе і як успішний оперний диригент. Він був запрошений на постановки в оперні театри Лондона, Женеви, Страсбургу, Ліона, Нансі, Осло.

Кирило Крабиць нагороджений призом Данської асоціації диригентів на Міжнародному конкурсі молодих диригентів імені Миколи Малька (1998), має відзнаку Австрійської спілки Альберта Швайцера (Відень, 1998), приз «Європейської фундації» під патронатом принца Генріка Датського як молодому диригенту (Брюссель, 1998), відзнаку почесного громадянина штату Оклахома (США), лауреат Міжнародного конкурсу диригентів «Mario Gusella» (Італія).




МИКОЛА СУК
МИКОЛА СУК

Заслужений артист України. Лауреат Міжнародного конкурсу.

Народився у м. Києві. Навчався в Київській середній спеціальній музичній школі імені М.В.Лисенка і Московській державній консерваторії в класі професора Льва Власенка . В 1971 році здобув першу премію і Золоту медаль на Міжнародному конкурсі Ліста- Бартока (Будапешт).Працював викладачем Київської і Московської консерваторій, Нової Англійської консерваторії в Бостоні, Колумбійського університету .Нині працює професором музики Невадського університету в Лас Вегасі. Артистичний директор програми “Музика в інституті” та Артист-Резидент Українського Інститту Америки.

Виступав із сольними концертами і як соліст з відомими оркестрами під орудою видатних диригентів (останній виступ відбувся спільно з Російським Національним симфонічним оркестром під орудою Михайла Плетньова), на фестивалях камерної музики у колишньому СРСР, Північній Америці, Європі, на Середньому Сході, в Австралії, Азії. Він має записи на фірмах “Мелодія”,” Російський диск”, “Hungaraton”, “Melda” .

“Дивовижна мускульна сила, поетичність і абсолютний контроль –він довів, що є одним з найбільш визначних талантів, які виступали в цій країні протягом останніх років” (American Record Guide)

Йому притаманні “...яскрава перлинна гра” (Wiener Zeitung),”...надзвичайне вміння передавати всю барвистість звучання” (Le Soleil),”...чудове володіння всіма прийомами гри” (Toronto Star) “здатність перетворювати віртуозність у поезію розуму” (Keskisumlainen,Finland).

“...Тепер стає зрозумілим - чому його порівнюють із Ріхтером, це роз”яснює гра Миколи Сука, яка ніби “підпалює” інструмент(Trassinger Zeitung),він “... безумовно найбільш визначний і вулканічно –запальний піаніст, який приїхав з Росії з часів Антона Рубінштейна (European Piano Teacher’s Journal).




 
Розробка сайту: LineCore