eng | ukr 
   
   
   
   
   
   
     
 
Головна
  Концерти
Оркестр
Історія оркестру
  Дискографія
  Мультимедія
Інформація
про діяльність
  Контакти
 
 
 
 
 
 

 

  Диригенти, солісти

Мирослав Скорик
 Мирослав Скорик

    Мирослав Скорик народився 13 липня 1938 року у Львові. Походить з інтеліґентної родини, зокрема, славетна оперна співачка Соломія Крушельницька є його троюрідною бабусею. Навчання розпочав у 1945 році у Львівській музичній школі, але в 1947 році родина Скориків була репресована з політичних мотивів і вислана до Сибіру. Там Мирослав Скорик навчається гри на фортепіано в учениці Рахманінова - Валентини Канторової.
    Після смерті Й.Сталіна родина повернулася до Львова, де Мирослав у 1955-1960 роках навчався у Львівській державній консерваторії (нині -Львівській музичній академії імені В.Лисенка) під орудою професорів Станіслава Людкевича, Романа Сімовича і Адама Солтиса (клас композиції А.Солтиса, клас історії та теорії музики С.Людкевича). Його дипломною роботою стала кантата «Весна» на вірші Івана Франка.
    Протягом 1960-1963 років навчався композиції в аспірантурі Московської державної консерваторії імені П.І.Чайковського під керівництвом професора Д. Кабалевського. Завершив навчання у 1964 році захистом дисертації на тему «Особливості ладу музики Сергія Прокоф’єва» і отримав науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. З 1963 року працює у Львівській, а з 1966 - у Київській державній консерваторії імені П.І.Чайковського (нині - Національна музична академія України імені П.І. Чайковського), викладаючи теорію музики і композицію (з 1971 - доцент, з 1985 року - професор).
    Він - вчитель багатьох відомих композиторів. Серед них: Євген Станкович, Іван Карабиць, Ганна Гаврилець, Олег Кива, Віктор Степурко, Олександр Козаренко, Богдана Фроляк та інші. Творчий доробок композитора містить різноманітні музичні жанри: оперу, балет, концерти (2 віолончельні, 3 фортепіанні, 2 скрипкові), твори для оркестру, різноманітних ансамблів, фортепіано соло, зокрема 7 партит для різних інструментальних складів; а також музику до багатьох фільмів і театральних вистав, джазову і популярну музику. Редактор творів української класики: опер Миколи Леонтовича “На Русалчин Великдень”, Анатоля Вахнянина “Купало”, Дениса Січинського “Роксолана”.
    У стилістиці продовжує традиції львівської композиторської школи, органічно пов'язаної з різноманітними первинними жанрами; дає модерну авторську візію українського, зокрема, карпатського фольклору ,і львівського - міського і салонного музикування, а також сучасної популярної музики, джазу.
    Його твори виконуються в Україні, країнах колишніх союзних республік, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Голландії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, США, Канаді та Австралії.
    Часто виступає як дириґент і піаніст із виконанням власних творів.
    Автор монографій “Ладова система С. Прокоф'єва” (Київ, “Музична Україна”, 1969) та “Структура та виражальна природа акордики в музиці XX ст.” (Київ, “Музична Україна”, 1984).
    Герой України (2008).
  Заслужений діяч мистецтв України (1969), народний артист України (1988), лауреат Української республіканської комсомольської премії імені М.Островського (1968), Національної премії України імені Т.Г.Шевченка (1987), кавалер Ордена “Знак Пошани” СРСР (1971), Почесної відзнаки Президента України - Ордена “За заслуги” ІІІ ступеня (1998).
    Академік Академії мистецтв України.
    Лауреат премії "Київ" (імені Артемія Веделя) (2006).
    З 1968 р. - член Національної Спілки композиторів України та її секретар ,
    З 1988 р. - голова правління Львівської організації,
    З грудня 2006 р. - співголова Національної Спілки композиторів України,
    З грудня 2010 р. - Почесний співголова Національної Спілки композиторів України.
  Протягом 2011 – 2016 років - художній керівник Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка

 
Розробка сайту: LineCore